Про професію педагога. Вірш Проніної Олександри - директора Синергії.

Ми часто забуваємо, що діти -

Майбутнє нації, найбільша із надій.

Оберігати світ, де квітнуть квіти,

Чарівні квіти найдобріших мрій.

У дітях те, що в нас закостеніло:

Відкритість, щедрість, віра і любов.

Навчаючи, навчатись бути щирим,

Пірнати в світ дитинства знову й знов.

Підтримувати в злетах і падіннях,

Оберігати душі молоді.

Бо діти - наша совість і прозріння.

Бо діти виростають. Що тоді?

Від вчителя залежить, хто це буде:

Новий ван Гог чи може Дебюссі.

Навчити дихати життям на повні груди,

І бачити покликання в красі!

Учителем потрібно народитись,

Я знаю правило загальне і просте:

Це бачити в дитині ОСОБИСТІСТЬ.

І діти нам подякують за те!